Ќа момент розпаду —–—– п≥дрозд≥ли спецназу ≥снували у вигл¤д≥
окремих бригад (
ќЅр—пЌ) у п≥дпор¤дкуванн≥ розв≥дки в≥йськових округ≥в,
окремих загон≥в, або "отр¤дов" (
ќќ—пЌ)
дл¤ виконанн¤ бойових завдань, п≥дпор¤дкованих бригадам спецназу,
окремих рот (
ќ–—пЌ) у п≥дпор¤дкуванн≥ розв≥дки арм≥й,
морського спецназу (
ћ–ѕ —пЌ), п≥дпор¤дкованого розв≥дц≥ флот≥в та
навчальних центр≥в спецназу (
Ќавчальн≥ центри).
” серпн≥ 1930, п≥д час маневр≥в, у район≥ ¬оронежа був скинутий невеликий
заг≥н парашутист≥в з наказом д≥¤ти "у тилу супротивника". ќф≥ц≥йно саме ц¤ дата ≥ ¤вл¤Їтьс¤ днем
народженн¤ рад¤нських пов≥тр¤но-десантних в≥йськ. јле, кр≥м того, це ще й дата народженн¤ —пецназу.
«годом пов≥тр¤но-десантн≥ загони й загони спец≥ального призначенн¤ розвивалис¤ паралельно.
¬ одн≥ моменти своЇњ ≥стор≥њ —пецназ переходив в≥д контролю з боку в≥йськовоњ розв≥дки в руки
пов≥тр¤но-десантних сил, в ≥нш≥ пов≥тр¤но-десантн≥ в≥йська зд≥йснювали адм≥н≥стративний контроль,
тод≥ ¤к в≥йськова розв≥дка зд≥йснювала оперативне кер≥вництво. јле, зрештою, стало зрозум≥ло,
що б≥льш доц≥льно п≥дпор¤дкувати —пецназ ц≥лком в≥йськов≥й розв≥дц≥.
ѕочинаючи з 1933 року в —–—– почали розгортатис¤ ав≥ац≥йн≥ бригади
особливого призначенн¤ (праобраз ¬ƒ¬), котр≥ складалис¤ з ав≥ац≥йних ескадрил≥й, парашутних та
механ≥зованих батальйон≥в, артилер≥йських див≥з≥он≥в та п≥дрозд≥л≥в спец≥альних в≥йськ
(окремих разв≥дувальних загон≥в). —аме ц≥ загони ≥ були першими штатними п≥дрозд≥лами спецназу.
—к≥льки њх було, з≥ ск≥лькох чолов≥к вони складалис¤ - нев≥домо.
« початком ƒругоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни процес реорган≥зац≥њ збройних сил дл¤
д≥й на своњй територ≥њ торкнувс¤ вс≥х вид≥в в≥йськ, включаючи спец≥альн≥ сили. Ќа початку 1942 року
в „ервон≥й јрм≥њ було орган≥зовано тринадц¤ть батальйон≥в —пецназу дл¤ д≥й у тилу супротивника.
(” рад¤нськ≥й арм≥њ званн¤ "гвард≥йський" можна було одержати т≥льки в бою, Їдине виключенн¤ становили
з'Їднанн¤, ¤к≥ одержували це званн¤ при формуванн≥. ƒо них в≥дносилис¤ й п≥дрозд≥ли —пецназу),
кр≥м того, одна гвард≥йська ≥нженерна бригада —пецназу, що складалас¤ з п'¤ти батальйон≥в.
„исло батальйон≥в пр¤мо в≥дпов≥дало к≥лькост≥ воюючих фронт≥в. ожен фронт одержав п≥д своЇ
командуванн¤ один такий батальйон. √вард≥йська бригада —пецназу залишалас¤ в розпор¤дженн≥
¬ерховного √оловнокомандуючого, дл¤ використанн¤ т≥льки за особистим наказом —тал≥на в найб≥льш
в≥дпов≥дальних м≥сц¤х.
ƒл¤ того щоб не показати д≥йсне ≥м'¤ —пецназу, окрем≥ гвард≥йськ≥
батальйони й бригада одержали кодову назву "гвард≥йськ≥ м≥нери". Ћише обмежене коло людей знало,
що ц¤ назва означаЇ. ¬ ”правл≥нн≥ розв≥дки кожного фронту був створений спец≥альний розв≥дувальний
в≥дд≥л, щоб направл¤ти роботу "гвард≥йських м≥нер≥в". ожен в≥дд≥л мав у своЇму розпор¤дженн≥ батальйон
—пецназу. ѕ≥зн≥ше спец≥альн≥ розв≥дувальн≥ в≥дд≥ли почали вербувати агентури —пецназу на територ≥¤х,
окупованих супротивником. ÷≥ агенти призначалис¤ дл¤ наданн¤ п≥дтримки "м≥нерам", коли т≥ з'¤вл¤лис¤
у ворожому тилу. ѕ≥зн≥ше кожен в≥дд≥л спец≥альноњ розв≥дки був забезпечений розв≥дувальний частиною
—пецназу дл¤ вербуванн¤ агент≥в. √вард≥йську бригаду —пецназу очолював один з видатних рад¤нських
практик≥в по боротьб≥ в тилу супротивника полковник (п≥зн≥ше генерал-лейтенант) ћоше ≤оффе.
≥льк≥сть —пецназу дуже швидко росла. ѕо некласиф≥кованим рад¤нським
в≥домост¤м ми можемо говорити про 16 - 33 ≥нженерних батальйони —пецназу. р≥м частин, що д≥¤ли за л≥н≥Їю
фронту, були сформован≥ дл¤ р≥зних ц≥лей ≥нш≥ загони —пецназу: наприклад, рад≥о батальйони дл¤
порушенн¤ ворожого рад≥озв'¤зку, поширенн¤ дез≥нформац≥њ й в≥дстеженн¤ штаб≥в ≥ центр≥в зв'¤зку
супротивника, щоб полегшити роботу спецназ≥вским терористичним групам. ¬≥домо, що з 1942 року
≥снували 130-й, 131-й, 132-й й 226-й окрем≥ батальйони —пецназу. ќперац≥њ, проведен≥ "м≥нерами",
в≥др≥зн¤лис¤ см≥лив≥стю й ефективн≥стю. «вичайно, вони просочувалис¤ в тил супротивника маленькими
групами. ≤нод≥ вони д≥¤ли незалежно, в ≥нших випадках вони поЇднували своњ д≥њ з партизанами.
÷≥ сп≥льн≥ операц≥њ завжди були виг≥дн≥ ¤к партизанам, так ≥ —пецназу. ћ≥нери вчили партизан≥в
найб≥льш важким аспектам м≥нуванн¤, б≥льше складноњ технолог≥њ й б≥льше сучасн≥й тактиц≥.
оли вони перебували разом з партизанами, вони мали д≥йсн≥ притулки, охорону при виконанн≥
своњх операц≥й, медичну й ≥ншу допомогу у випадку потреби. ѕартизани добре знали св≥й район
≥ могли бути використан≥ ¤к пом≥чник≥в ≥ пров≥дники. ÷е була чудова комб≥нац≥¤: м≥сцев≥ партизани,
що знають кожне дерево в л≥с≥, ≥ першокласне встаткуванн¤ дл¤ вибух≥в, демонстроване д≥йсними фах≥вц¤ми.
"√вард≥йськ≥ м≥нери" зазвичай виходили на сцену на короткий час, робили свою роботу швидко й добре,
а пот≥м поверталис¤ туди, зв≥дки з'¤вилис¤. √оловним шл¤хом транспортуванн¤ њх за л≥н≥ю фронту було
висадженн¤ на парашутах. ѕоверненн¤ виконувалос¤ л≥таком, що використовував секретн≥
партизанськ≥ аеродроми, або вони могли своњми ногами перетнути л≥н≥ю фронту.
ѕ≥сл¤ того ¤к „ервона јрм≥¤ просунулас¤ на територ≥ю сус≥дн≥х держав,
—пецназ перетерп≥в радикальну реорган≥зац≥ю. Ѕули збережен≥ у вс≥й повнот≥ окрем≥ розв≥дувальн≥ загони,
розв≥дувальн≥ пункти, ¤к≥ вербували агент≥в дл¤ терористичних акц≥й й окрем≥ рад≥о батальйони дл¤
проведенн¤ дез≥нформац≥њ. ” рад¤нськ≥й в≥йськов≥й л≥тератур≥ Ї маса посилань на операц≥њ спец≥альних
розв≥дувальних п≥дрозд≥л≥в на к≥нцевих стад≥¤х в≥йни. ѕрим≥ром, п≥д час ¬≥сло - ќдерськоњ операц≥њ
спец≥альн≥ групи з ”правл≥нн¤ розв≥дки штаб≥в 1-го ”крањнського фронту розв≥дали масштабну мережу
аеродром≥в ≥ точне положенн¤ ворожих пов≥тр¤них баз, ви¤вили штаби 4-й “анковоњ арм≥њ й 17-й јрм≥њ,
48-го “анкового корпусу й 42-го јрм≥йського корпусу, а також багато ≥нший дуже важливоњ й необх≥дноњ
≥нформац≥њ. ѕ≥дрозд≥ли "гвард≥йських м≥нер≥в" —пецназу були реформован≥, хоча й у регул¤рн≥
гвард≥йськ≥ саперн≥ п≥дрозд≥ли, ≥ використовувалис¤ в цьому вигл¤д≥ до самого к≥нц¤ в≥йни.
“≥льки пор≥вн¤но невелике число "гвард≥йських м≥нер≥в" було збережено й використано в тилу ворога
в „ехословаччин≥, Ѕолгар≥њ ≥ ёгослав≥њ.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ ƒругоњ —в≥товоњ в≥йни —пецназ практично припинив
своЇ ≥снуванн¤ на к≥лька рок≥в. …ого реорган≥зац≥¤, в остаточному п≥дсумку, була зроблена п≥д
кер≥вництвом дек≥лькох генерал≥в, що були фанатиками ≥дењ —пецназу.
¬ "ќл≥мп≥йському —ел≥" б≥л¤ ≥ровограда був головний тренувальний центр —пецназу.
јнал≥з д≥й спецназу √–” в јфган≥стан≥ п≥дтвердив правильн≥сть його бойового застосуванн¤.
«агони —пЌ в пер≥од 1984 - 1989 рок≥в, складаючи лише 5 % чисельност≥ 40 ќј, давали б≥льше 60 % результат≥в бойових д≥й.
¬ загальному п≥дсумку - 703 втрачених б≥йц≥ проти 17 000 знищених моджахед≥в, 990 караван≥в, 332 склади,
825 полонених. 8908 б≥йц≥в нагороджено орденами ≥ медал¤ми, з них 9 √ероњв —–—–.
«а правилами в спецназу немаЇ власного знаку або емблеми.
јле неоф≥ц≥йним знаком спецназу Ї вовк, або, точн≥ше, згра¤ вовк≥в. ¬овк - це сильний, гордий хижак,
що в≥др≥зн¤Їтьс¤ просто разючою силою й витривал≥стю. ¬овк здатний з великою швидк≥стю годинами б≥гти
глибоким сн≥гом, а пот≥м, почувши здобич, зробити неймов≥рний ривок у швидкост≥. ≤нод≥ в≥н буде
пересл≥дувати свою здобич к≥лька дн≥в, довод¤чи њњ до знемоги. ористуючись своЇю величезною
витривал≥стю, вовки спочатку виснажують, а пот≥м атакують тварин, знаменитих своЇю неймов≥рною
силою, наприклад, таких ¤к лось. Ћюди правильно говор¤ть, що "вовка ноги годують". ¬овки вбивають
величезного лос¤ не ст≥льки силою своњх зуб≥в, ск≥льки силою своњх н≥г. ¬овк також маЇ могутн≥й ≥нтелект.
¬≥н гордий ≥ незалежний. ¬и можете приручити й одомашнити б≥лку, лиса або нав≥ть величезного лос¤
з налитими кров'ю очима. Ѕагато тварин можна видресирувати дл¤ виступ≥в. ”чений ведм≥дь може робити
д≥йсно дивн≥ реч≥. јле ви не зможете приручити вовка або видресирувати його дл¤ виступ≥в.
¬овк живе в зграњ, т≥сно зв'¤заноњ й добре орган≥зованоњ бойовоњ одиниц≥ хижак≥в, що всел¤ють жах.
“актика вовчоњ зграњ групова, гнучка й см≥лива. ¬овча тактика - це величезна к≥льк≥сть р≥зних трюк≥в
≥ комб≥нац≥й, сум≥ш п≥дступност≥ й сили, облудних маневр≥в ≥ раптових атак. Ќ≥¤ка ≥нша тварина у св≥т≥
не може служити кращим символом спецназу.
¬≥ктор —уворов "—пецназ (конфиденциальное повествование о советских специальных силах)".
