ВДВ СРСР
З моменту свого народження 2 серпня 1930 року до розпаду СРСР повітряно - десантні війська складалися з
повітряно-десантних корпусів (ВДК),
повітряно-десантних дивізій (ВДД),
повітряно-десантних та десантно-штурмових бригад (ВДБр, ДШБр)
та навчальних підрозділів (Навчальні центри).
Директивою штабу РККА від 18 березня 1931
року в Ленінградському військовому окрузі створено нештатний дослідний авіамотодесантний загін для
розробки таткико-технічних передумов створення ВДВ, але навчання велось посадочним способом десантування.
Тому вже у червні 1931 року при 1-й авіаційній бригаді формується нештатний
парашутно-десантний загін.
У 1932 році на базі цих двох загонів створено авіамотодесантний загін,
невдовзі названий Окремий загін № 3 у кількості 144 чоловік. А в Українському військовому окрузі сформовано
нештатний парашутно-десантний взвод у кількості 30 чоловік.
На основі досвіду навчально-бойової підготовки цих загонів та їхньої участі
в масштабних військових навчаннях було розроблено штати та розгорнуто авіадесантні бригади особливого призначення в 40-х роках.
У 1946 році ВДВ було виведено зі складу ВВС, вони стали родом військ і
значно розширились.
Офіцерів для ВДВ готували у Фрунзенському військово - парашутному училищі,
Пугачовському авіаційному училищі, Славгородській військовій авіапланерній школі пілотів та на вищих
офіцерських курсах ВДВ.
Ряд навчань 40-х і 50-х років показав, що кількісний склад повітряно-десантних
корпусів не підкріплений наявними авіаційними з’єднаннями, тому у 1955-1956 роках розформували
управління ВДК і далі дивізії існували відокремлено.
 |
Шеврон ВДВ СРСР, 1970 |
 |
Шеврон AEMB України |
 |
Шеврон ВДВ Білорусії |
 |
Шеврон ВДВ Росії |
 |
Шеврон ВДВ Казахстану |
Всі права на матеріали, використані на сайті, належать їх авторам.
При копіюванні посилання на desant-spn.narod.ru обов’язкове.
© Братство десантників, 2007 рік
